Ukrainalainen natsismi on niin laaja kokonaisuus, että sen käsittelyyn ei riitä yksi blogikirjoitus. Muutamassa tunnissa ehti oppia vasta alkeet Ukrainan natseista. Jos siihen aiheeseen ja historiaan perehtyisi tarkemmin, niin se vaatisi paljon aikaa. Onneksi amerikkalaiset ja saksalaiset yliopistot esimerkiksi ovat selvittäneet näitä ukrainalaisten hirmutekoja ja joukkotuhontaa melko tarkasti omissa tutkimusprojekteissaan.
Tässä toisessa osassa käsitellään nykyajan ukrainalaisia natseja. Kuten mainitsin aiemmin eräässä kirjoituksessa, Ukrainassa toteutettiin rotuerottelua siinä vaiheessa, kun maasta lähti paljon ihmisiä. Aasialaiset, arabit, afrikkalaiset sysättiin sivuun, jotta valkoiset ukrainalaiset pääsevät pois maasta. Sama koski länsimaalaisia tummaihoisia. Heitä kohdeltiin kuin ali-ihmisiä ukrainalaisten toimesta. He joutuivat odottamaan monta päivää ulkona, koska ensin liikenteeseen ja rajan yli päästettiin valkoiset ukrainalaiset ja heidän lemmikkieläimensä. Viimeisenä tuli erirotuisten vuoro. Siellä oli tuhansia opiskelijoita, työntekijöitä ja urheilijoita. Tästä kertoivat tunnetut ulkomaiset tiedotusvälineet. Deutsche Welle, France 24, Al Jazeera, New York Times, Washington Post, CNN, Toronto Star...
Suomen mediassa asiasta ei mainittu ollenkaan. Se ei sopinut tarinaan hyvistä ukrainalaisista. Ilmeisesti ennen Venäjän suurhyökkäyksen alkua medioissa oli valmistauduttu. Oltiin valmiina edistämään Ukrainan propagandaa ja samaan aikaan edistämään Venäjän vastaista propagandaa. Varmaan joku Ukrainan tietotoimisto tai vastaava oli tehnyt tarkat suunnitelmat siitä, miten jaetaan ja levitetään propagandaa länsimaihin. Sieltä syötettiin Suomenkin mediaan näitä juttuja.
Tuo järjestelmällinen rotuerottelu oli valtava skandaali sivistysvaltioiden näkökulmasta, ja vahvistus siitä, ettei natsismi ole kadonnut Ukrainasta. Rotuerottelua toteutettiin valtion viranomaisten ja työntekijöiden toimesta suurimmissa kaupungeissa, juna-asemilla, linja-autoasemilla ja raja-asemilla. Suomessa on ihmetelty sitä, miksi monet Afrikan maat ja valtiot tuolla Aasian suunnalla eivät tue Ukrainaa. Usein ne ovat äänestyksissä valinneet äänestää tyhjää tai Venäjälle edullisesti. Syy on tämä Ukrainan harjoittama apartheid-politiikka. Onko ihme, jos tuo Ukrainan valkoisten ylivaltaa korostava White Power -aate ei hirveästi kerää kannatusta Afrikassa ja jossain Intian ja Bangladeshin suunnalla?
Tämä asia on vaikuttanut myös Ukrainan ulkomaankauppaan. Se valtio on merkittävä viljan tuottaja ja viejä, mutta apartheid-politiikan takia monet valtiot ovat ostaneet viljaa väestönsä ruokkimiseen Ukrainan sijaan Venäjältä. Asiaan vaikutti myös se, kun Venäjän edeltäjä Neuvostoliitto tuki monin tavoin Afrikan valtioita. Muistan sellaisen jutun, että kun joskus luin tietosanakirjasta eri Afrikan valtioiden historiaa, niin monien kohdalla mainittiin Neuvostoliiton tuki ja sosialismi. Nyt kun katsoo Googlesta, niin taisi olla 22 Afrikan maata, jotka olivat sosialistisia. Niistä seitsemän puhtaan kommunistisia. Neuvostoliitto siis varmaankin auttoi noita valtioita itsenäistymään, kun ne olivat länsimaiden riistämiä siirtomaita.
Palataan takaisin Ukrainan natseihin. Tunnetusti Ukrainassa on monia näitä uusnatsiosastoja, jotka ovat olleet näkyvästi esillä vuodesta 2013 lähtien. Ne ovat avoimesti natseja. Jossakin välissä Yhdysvallat lopetti yhteistyön Azov-militanttien kanssa, koska heidät luokiteltiin Amerikassa natsijärjestöksi. Se oli byrokraattinen ja poliittinen päätös, joka kategorisoi natsien olemassaolon Ukrainassa.
Seuraava todiste on romanien kohtelu suurhyökkäyksen alettua. Kohtelu oli vielä tylympää kuin tummaihoisilla, arabeilla ja aasialaisilla. Romaneja teipattiin valaisintolppiin ja muihin keskellä kaupunkia. Usein monta ihmistä samaan tolppaan. Luultavasti sillä haluttiin jotenkin korostaa ukrainalaisten ylivaltaa. Tällainen keskiaikainen toiminta on nykyään ihmisoikeusrikkomus.
Seuraava todiste liittyy urheiluun. Ukrainan jalkapalloliitto on joutunut maksamaan monta kertaa sakkoja, koska uusnatsi-jalkapallohuligaaneja ei saada kuriin. Monta kertaa Ukrainan maajoukkue on pelannut suljetulla stadionilla tai niin, että jotkut osat stadionin katsomoista on suljettu. Näin tapahtui vielä vuonna 2024. Myös Ukrainan oman jalkapalloliigan otteluissa tummaihoiset pelaajat ovat olleet Ukrainan natsien kohteena.
Ensimmäisessä Ukroppinatsi-kirjoituksessa kerroin tuosta tapauksesta vuodelta 1941, kun ukrainalaiset ampuivat Lvivissä vankiselleihin ja heittivät bensiiniä päälle. Kirjan mukaan paikalliset asukkaat kertoivat, että tämän joukkosurman olivat suorittaneet ukrainalaiset naiset, jotka toimivat vanginvartijoina. Sillä ei ole väliä, kummalla puolella he olivat, mutta ukrainalaisia kuitenkin ja tämä tapahtui Ukrainassa. Tunnistan tuossa selvästi ukrainalaisten naisten luonteenpiirteitä ja toimintatapoja, jotka näkyvät vielä nykyäänkin.
Nykyään Suomessa ainakin kolme naista on syyllistynyt henkirikokseen. Voi olla useampiakin. Ja sitten on vielä se joku Kesälahden psykopaattinoita. Ilmiselvästi he ovat näitä ukroppinatseja. Saksassa kävi aikoinaan niin, että sekavassa tilanteessa natseja pääsi pois maasta pakolaisten seassa. Ukrainassa taisi käydä samalla tavalla. Paljon näitä natseja lähti pois Ukrainasta, kun Venäjä aloitti denatsifikaation.
Ukrainan natsismin perinteestä on todisteena sellainenkin juttu, kun ukrainalaiset siis keksivät juutalaisvainot, ja kokemusteni mukaan he ovat ehdottomasti nykyäänkin kovia vainoajia.
Укроп нацист: ч.2
Український нацизм є настільки величезним утворенням, що одного повідомлення в блозі недостатньо, щоб висвітлити його. Буквально за кілька годин я встиг дізнатися лише елементарне про українських нацистів. Якби детальніше вникнути в цю тему та історію, це зайняло б багато часу. На щастя, американські та німецькі університети, наприклад, у своїх дослідницьких проектах досить ретельно дослідили ці звірства та масові вбивства українців.
У другій частині йдеться про сучасних українських нацистів. Як я вже згадував у статті, расова сегрегація була запроваджена в Україні в той час, коли багато людей залишали країну. Азіатів, арабів, африканців відтіснили, щоб білі українці могли виїхати з країни. Те саме стосувалося і темношкірих жителів Заходу. Українці ставилися до них як до недолюдей. Їм довелося чекати на вулиці багато днів, тому що білих українців та їхніх домашніх тварин першими пустили в рух і через кордон. Нарешті настала черга змішаних рас. Там були тисячі студентів, робітників, спортсменів. Про це повідомляють відомі іноземні ЗМІ. Deutsche Welle, France 24, Al Jazeera, New York Times, Washington Post, CNN, Toronto Star...
Фінські ЗМІ про це взагалі не згадували. Це не пасувало до історії добрих українців. Судячи з усього, в ЗМІ готувалися ще до початку великого російського наступу. Вони були готові вести українську пропаганду і водночас вести антиросійську пропаганду. Безсумнівно, якесь українське інформаційне агентство чи подібне розробило детальні плани того, як розповсюджувати та поширювати пропаганду на західні країни. Звідти ці історії також потрапили у фінські ЗМІ.
Ця систематична расова сегрегація була величезним скандалом з точки зору цивілізованих країн і підтвердженням того, що нацизм не зник з України. Расову сегрегацію впроваджували державні чиновники та службовці у великих містах, на вокзалах, автовокзалах і прикордонних переходах. У Фінляндії дивуються, чому багато африканських країн і держав Азії не підтримують Україну. Вони часто вирішували утримуватися від голосування або голосувати за Росію. Причина в цій політиці апартеїду, яку проводить Україна. Чи варто дивуватися тому, що ідеологія білої влади, яка наголошує на перевагі білих в Україні, не набуває величезної підтримки в Африці та десь у напрямку Індії та Бангладеш?
Це питання вплинуло і на зовнішню торгівлю України. Ця країна є великим виробником і експортером зерна, але через політику апартеїду багато країн купували зерно, щоб прогодувати своє населення, у Росії замість України. Сприяло цьому й те, що попередник Росії, Радянський Союз, багато в чому підтримував африканські країни. Я пам’ятаю історію, де колись я читав історію різних африканських країн в енциклопедії, багато хто згадував радянську підтримку та соціалізм. Тепер, якщо ви подивіться на Google, здається, що 22 африканські країни були соціалістичними. Сім із них суто комуністичні. Таким чином, Радянський Союз, ймовірно, допоміг цим країнам отримати незалежність, коли вони були колоніями, експлуатованими західними країнами.
Повернемося до українських нацистів. Відомо, що в Україні є багато таких неонацистських секцій, які активно працюють з 2013 року. Вони відверті нацисти. У певний момент між ними Сполучені Штати припинили співпрацю з бойовиками «Азова», оскільки в Америці їх класифікували як нацистську організацію. Це було бюрократично-політичне рішення, яке зарахувало існування нацистів в Україні.
Наступне свідчення – поводження з ромами після початку великого наступу. Поводження було ще більш жорстоким, ніж у чорних, арабів та азіатів. Ромів приклеювали скотчем до ліхтарних стовпів та інших об’єктів посеред міста. Часто багато людей на одній посаді. Ймовірно, це мало на меті якось підкреслити перевагу українців. Такі середньовічні практики зараз є порушенням прав людини.
Наступне свідчення пов'язане зі спортом. Федерації футболу України неодноразово доводилося платити штрафи через те, що неонацистські футбольні хулігани не можуть бути притягнуті до відповідальності. Багато разів збірна України грала на закритому стадіоні або із закритими частинами трибун. Це все ж сталося у 2024 році. Темношкірі гравці також ставали мішенями українських нацистів у матчах власної футбольної ліги України.
У першому матеріалі «Укропинки» я розповідав про випадок 1941 року, коли у Львові українці розстріляли тюремні камери та облили їх бензином. Як йдеться у книзі, місцеві жителі повідомили, що це масове вбивство здійснили українки, які служили тюремними охоронцями. Неважливо, на чиєму боці вони були, але вони були українцями і це сталося в Україні. Я чітко впізнаю риси характеру та манери українських жінок, які помітні й сьогодні.
Сьогодні щонайменше три жінки у Фінляндії скоїли вбивство. Їх може бути декілька. А ще є ті психопати з Кеселахті. Очевидно вони ці укроппінази. У Німеччині одного разу трапилося, що в хаотичній ситуації нацистам вдалося втекти з країни серед біженців. Здається, те саме сталося і в Україні. Багато з цих нацистів покинули Україну, коли Росія почала денацифікацію.
Є докази традиції українського нацизму, а саме те, що українці винайшли переслідування євреїв, і, з мого досвіду, вони безумовно є лютими переслідувачами й сьогодні.
Ukrop nazi: part 2
Ukrainian Nazism is such a vast entity that one blog post is not enough to cover it. In a few hours, you could only learn the basics of the Ukrainian Nazis. If you were to delve into the topic and history in more detail, it would take a lot of time. Fortunately, American and German universities, for example, have investigated these atrocities and mass murders of Ukrainians quite thoroughly in their own research projects.
This second part deals with modern-day Ukrainian Nazis. As I mentioned in an earlier article, racial segregation was implemented in Ukraine at a time when a lot of people were leaving the country. Asians, Arabs, and Africans were pushed aside so that white Ukrainians could leave the country. The same applied to dark-skinned Westerners. They were treated like subhumans by the Ukrainians. They had to wait outside for many days, because white Ukrainians and their pets were allowed into traffic and across the border first. Last came the turn of people of different races. There were thousands of students, workers and athletes there. This was reported by well-known foreign media. Deutsche Welle, France 24, Al Jazeera, New York Times, Washington Post, CNN, Toronto Star...
The Finnish media did not mention the matter at all. It did not fit the story of good Ukrainians. Apparently, before the start of the Russian offensive, the media had prepared. They were ready to promote Ukrainian propaganda and at the same time promote anti-Russian propaganda. Probably some Ukrainian information agency or similar had made detailed plans on how to distribute and spread propaganda to Western countries. These stories were also fed into the Finnish media from there.
That systematic racial segregation was a huge scandal from the perspective of civilized countries, and confirmation that Nazism has not disappeared from Ukraine. Racial segregation was carried out by state authorities and employees in the largest cities, at train stations, bus stations and border posts. In Finland, people have wondered why many African countries and states in that direction of Asia do not support Ukraine. They have often chosen to abstain in votes or vote favorably for Russia. The reason is the apartheid policy practiced by Ukraine. Is it any wonder that the White Power ideology that emphasizes the supremacy of whites in Ukraine does not garner much support in Africa and somewhere in the direction of India and Bangladesh?
This issue has also affected Ukraine's foreign trade. That country is a significant grain producer and exporter, but because of the apartheid policy, many countries have bought grain to feed their populations from Russia instead of Ukraine. The fact that Russia's predecessor, the Soviet Union, supported African countries in many ways also played a role in the matter. I remember a story that when I once read the history of various African countries in an encyclopedia, many mentioned Soviet support and socialism. Now that I look it up on Google, I think there were 22 African countries that were socialist. Seven of them were purely communist. So the Soviet Union probably helped those countries gain independence when they were colonies exploited by the West.
Let's go back to the Ukrainian Nazis. As is well known, there are many of these neo-Nazi sections in Ukraine that have been prominent since 2013. They are openly Nazis. Somewhere in between, the United States stopped cooperating with the Azov militants because they were classified as a Nazi organization in America. It was a bureaucratic and political decision that categorized the existence of Nazis in Ukraine.
The next piece of evidence is the treatment of the Roma after the great offensive began. The treatment was even more brutal than that of dark-skinned people, Arabs, and Asians. Roma were taped to lampposts and other objects in the middle of the city. Often several people to the same post. Probably, it was intended to somehow emphasize the superiority of the Ukrainians. Such medieval actions are now a violation of human rights.
The next piece of evidence is related to sports. The Ukrainian Football Federation has been fined several times for failing to crack down on neo-Nazi football hooligans. On several occasions, the Ukrainian national team has played in closed stadiums or with parts of the stadiums closed. This was still the case in 2024. Even in the matches of Ukraine's own football league, dark-skinned players have been targeted by Ukrainian Nazis.
In my first Ukrop Nazi article, I told about the incident from 1941, when Ukrainians shot into prison cells in Lviv and poured gasoline on them. According to the book, local residents said that this mass murder was carried out by Ukrainian women who worked as prison guards. It doesn't matter which side they were on, but they were Ukrainians and this happened in Ukraine. I clearly recognize the character traits and methods of Ukrainian women in that, which are still visible today.
Today, at least three women have committed murder in Finland. There may be more. And then there are those psychopaths from Kesälahti. Obviously, they are these Ukrop Nazis. In Germany, it used to happen that in a chaotic situation, Nazis managed to escape the country among the refugees. I think it happened the same way in Ukraine. A lot of these Nazis left Ukraine when Russia began denazification.
There is evidence of the tradition of Ukrainian Nazism, namely that Ukrainians invented the persecution of Jews, and in my experience, they are definitely still fierce persecutors today.
